Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
цупити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
цуприкувати — у/ю, у/єш, недок., перех., розм. Те саме, що цупити 1) … Український тлумачний словник
цурпелити — лю, лиш, недок., перех., розм. Те саме, що цупити … Український тлумачний словник
рунтати — Рунтати: турбувати, руйнувати, красти, тягнути, цупити [45] … Толковый украинский словарь
гарбати — грабувати, брати, хапати, цупити, загарбувати, захоплювати … Словник синонімів української мови
красти — (непомітно брати чуже; займатися злодійством), скрадати, скрасти, тягти, тягнути, цупити, підцуплювати, підцупити, підцапувати, підцапа[и]ти, хапати; викрадати, викрасти (забирати потай звідкись); злодіювати, злодіячити (займатися злодійством);… … Словник синонімів української мови
привласнювати — 1) = привласнити (робити що н. своєю власністю, видавати за своє); загрібати, загребти, хапати, цупити, замотувати, замотати (перев. чужі гроші, майно); підгрібати, підгребти, присусіджувати, присусідити (приєднуючи до свого); у[в]таювати,… … Словник синонімів української мови
стягати — I = стягти 1) (охопивши що н. чимсь, туго зав язуючи, зменшувати обсяг, звужувати щось), стягувати, стягнути, затягати, затягувати, затягти, затягнути, перетягати, перетягувати, перетягти, перетягнути, перехоплювати, перехопити, притягати,… … Словник синонімів української мови
вицупити — дієслово доконаного виду фам … Орфографічний словник української мови
